Нотаріальні дії / Посвідчення заповітів

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Документи, необхідні для нотаріального посвідчення заповіту
Загальні положення про заповіт
Право на обов'язкову частку у спадщині

Документи, необхідні для нотаріального посвідчення заповіту:

1) Документи заповідача:
- Паспорт
Паспорт громадянина України, в якому не вклеєно фотокарток при досягненні його власником 25- і 45-річного віку, вважається недійсним
- Картка платників податку (Довідка про присвоєння ідентифікаційного номера)
2) відомості про осіб, відносно яких складено заповіт (прізвища, імена, по батькові, дата народження, місце проживання, тощо);
3) відомості про майно (назва, місцезнаходження, кадастровий номер, серійний номер, номер державної реєстрації, тощо)
якщо заповіт складається відносно конкретного майна

на початок сторінки

Загальні положення про заповіт

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування одержують спадкоємці за законом особи.

Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав.
Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
Заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов'язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо). Умова, визначена у заповіті, має існувати на час відкриття спадщини. Умова, визначена у заповіті, є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства.
Заповідач має право призначити іншого спадкоємця на випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування, а також у разі відсутності умов, визначених у заповіті.

При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, що заповідається.
Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним.

Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт.
Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни.
Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

на початок сторінки

Право на обов'язкову частку у спадщині

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.

на початок сторінки